About: Телеканал 15

Чи доречно перейменовувати Червоноград?

Уже неодноразово у програмах телеканалу "15" висвітлювалась тема історичного минулого нашого міста та його дотичності до давніх поселень, які раніше тут були. Ще раз хочемо нагадати, що сучасний Червоноград охоплює територію не лише Кристинополя, про який так часто згадують, а й Клюсова та найдавнішого за історією - Нового Двору. Як відомо, 2015 році:

• Червонограду - 64 роки,
• Новому Двору - 402,
• Кристинополю - 323
• Клюсову - 265 рок .

Відтак, кожен із цих населених пунктів має свою історію. Відповідно, різним був і демографічний склад. Дані з двох різних джерел свідчать про те, що Кристинопіль не був містом українців.

У групі "Кристинопіль-259. Декомунізація" в одній із соціальних мереж оприлюднено дані перепису населення 1880 року. Згідно з ними, тоді, наприкінці ХІХ століття, у Кристинополі мешкало 3519 осіб, з них:

• 2748 євреїв,
• 404 поляки,
• 364 українці
• та 3 німця.

Незмінним залишалось етнічне співвідношення населення Кристинополя і, щонайменше, до кінця 30х років ХХ століття. Це видно із унікальної етнографічної карти Південнозахідної України (Галичини), складеної у 1939 році. Її передав керівнику телеканалу "15" Івану Федусю секретар червоноградської міської ради Павло Пилипчук. Карта привезена з Великобританії, де вона була видана об'єднанням бувших вояків українських. На кольорових діаграмах можна побачити, що переважна більшість населення міста Кристинопіль — це євреї (позначені жовтим кольором), українців та поляків, які позначені червоним та синім відповідно, значно менше. За віросповіданням ці групи населення були іудеями та римо-католиками. На місці теперішнього Червонограда проживали українці та латинники польського походження. Розмовляли населенні групи українською та польською мовами і належали (як показано на карті) до римо- та греко- католицьких віросповідань. Ці християнські течії присутні у нашому місті, чого не скажеш про іудейське віросповідання, якому слідувала переважна більшість мешканців Кристинополя. Те, що межі Червонограда та Кристинополя не збігаються, і за фактом це два різних міста, доводить науковець Галина Гораль.

Новітню історію Червоноград почав писати у 1951 році. За 64 роки сформувалось сучасне обличчя міста. Шахтарське там, де були ліс і поле. Основою, на якій почав розвиватис Червоноград, стали розвідані поклади кам'яного вугілля. Саме наприкінці 1951 року, озпочалось будівництво , на околиці Кристинополя закладено фундаменти перших будинків . У середовищi землеробiв i ремiсникiв, торговцiв та дрiбних промисловцiв з'явилися новi прошарки населення - шахтарi та будiвельники. Як свідчать довідники, 1939 роціу Кристинополі проживало лише близько 3 тисяч мешканців. У 1959му кількість населення збільшилось вшестеро - до 19 тисяч.

Історія Червонограда багата і на культурні здобутки. Ось лише кілька з них: 1977 році у центрі міста встановлено перший в Україні пам ятник писанці. Ще в 1988 році тут було створено осередок Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка.

Саме у Червонограді вперше в Україні 1990 року демонтували пам ятник Леніну, на кілька місяців раніше, ніж у Львові. Одним із перших тут постав пам ятник Степанові Бандері. Як бачимо, Червоноград має свою багату та насичену визначними подіями історію.

Однак, останнім часом у місті зявились групи людей, які намагаються по-своєму трактувати минуле та навязувати своє бачення іншим. Активно про це заговорили після прийняття Верховною радою закону про засудження комуністичного та соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки. Прихильники перейменування Червонограда вхопились за таку можливість. Однак, у переліку міст і сіл до перейменування, складеному Інститутом національної памяті, нашого міста немає. Понад те, на сторінці установи в одній і соціальних мереж надано відповідь на пряме запитання: Чи перейменують Червоноград у Львівській області. Цитуємо: Червоноград не підлягає обовязковому перейменуванню.

Тож, памятати і шанувати історію рідного краю необхідно такою як вона є, а не виокремлювати якийсь один період надогоду окремим політикам чи зацікавленим групам людей.