Уже неодноразово у програмах телеканалу "15" висвітлювалась тема історичного минулого нашого міста та його дотичності до давніх поселень, які раніше тут були. Ще раз хочемо нагадати, що сучасний Червоноград охоплює територію не лише Кристинополя, про який так часто згадують, а й Клюсова та найдавнішого за історією - Нового двору. Як відомо, у 2017 році Червонограду виповнюється 66 років, Новому двору - 404, Кристинополю - 325 та Клюсову 267 років. Дані з кількох різних джерел свідчать про те, що Кристинопіль не був містом українців. Звернутись до історичних джерел нас спонукала чергова хвиля інформаційних повідомлень щодо необхідності якнайшвидшого перейменування Червонограда у Кристинопіль. Прихильники цього заявляють, що хочуть позбутись назви міста, яку нарекли спадком тоталітарного режиму, що століттями нищив нашу землю і людей. Однак, історія відносин з поляками теж була непростою, в тому числі і на нашій території. І ті, хто акцентує увагу на цьому періоді, чомусь уникають про це говорити. Чим керувались ті, хто у 1951 році вирішував, яку назву матиме нове шахтарське місто, не відомо. Але те, що Червоноград розташований на території, перші згадки про яку датуються 981 роком і в історичних джерелах вказується як червенські городи - це факт. Втім, якщо історія розквіту та занепаду червенських міст - давні і маловивчені часи, то і польська, і радянська окупації - не така вже й далека історія. Ще живі очевидці тих подій, і вони можуть з власного досвіду розповісти про нищення української ідентичності. Для тих, хто захоче слухати... Тож, шанувати історію рідного краю необхідно такою як вона є, а не виокремлювати якийсь один період надогоду окремим політикам чи зацікавленим групам людей. Українці мали б примиритись з минулим, пам'ятати його, але йти своїм українським шляхом, відзначати своє, а не чуже, в тому числі і у назвах своїх міст. І, якщо мешканці Червонограда на місцевому референдумі вирішать таки перейменовувати місто, то назва мала б бути, однозначно, українська.